Хто і коли може подати на банкрутство в Україні?

Відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника, який є фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, можна лише за заявою самого боржника.

При цьому підстави прописані в Кодексі України з процедур банкрутства, а саме у статті 115. У ній зазначено, що право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність виникає, якщо припинено погашення кредитів або виконання інших планових платежів у розмірі, що перевищує 50 відсотків місячних платежів за кожним із кредитних та інших зобов’язань, протягом двох місяців.

Також це право з’являється в особи, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а заходи з пошуку такого майна, здійснені виконавцем відповідно до Закону, виявилися безрезультатними.

І навіть за наявності ознак загрози неплатоспроможності можлива подача відповідного звернення до суду. Тобто, фінансово-господарський стан боржника характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов’язання у передбачений термін або не зможе здійснювати платежі за звичайними господарськими зобов’язаннями.

Етапи банкрутства фізичної особи: покроковий розбір процедури

Далі варто назвати та детальніше описати етапи, які доведеться пройти особі для отримання статусу банкрута: 1. Попередня консультація; 2. Звернення до суду із заявою; 3. Відкриття судом провадження про неплатоспроможність; 4. Складання плану реструктуризації боргів боржника; 5. Виконання плану реструктуризації боргів боржника; 6. Визнання банкрутства, списання боргів; 7. Закриття справи про неплатоспроможність фізичної особи.

Перший етап — один із найважливіших, оскільки на ньому стане зрозуміло, чи варто починати процедуру і, відповідно, проходити всі наступні кроки. Наш адвокат проаналізує ваші документи. Важливо знайти та надати їх усі, оскільки це дасть уявлення про повну ситуацію клієнта. Після ознайомлення з документами юрист дає свою оцінку можливостей та перспектив майбутньої справи, попереджаючи клієнта про ризики та фінансові витрати. У деяких випадках клієнт не може надати всіх необхідних документів, тоді може знадобитися звернення до державних органів або безпосередньо до кредиторів.

На другому етапі відбувається головна дія, яка, по суті, запускає весь подальший процес — подання заяви до господарського суду. Ініціювати процес банкрутства може лише сам боржник, тому важливо підійти до цієї справи серйозно. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність потрібно якісно обґрунтувати та довести свою неплатоспроможність. Також варто наголосити на важливості переліку документів, такий перелік міститься у статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства. Серед тих, на які варто звернути особливу увагу, слід виділити: опис майна із зазначенням прав власності, конкретизований список кредиторів та боржників, декларації про майновий стан боржника, а також пропозиції щодо реструктуризації.

На третьому етапі відбувається відкриття провадження про неплатоспроможність. Варто пам’ятати, що суд на цій стадії може вжити заходів щодо забезпечення процедури банкрутства, наприклад, заборону виїзду за кордон або заборону на укладення договорів. Після відкриття провадження також буде введено мораторій на задоволення вимог кредиторів терміном на 120 днів. Важливо уточнити: якщо третій етап завершиться відмовою у відкритті провадження, наступна спроба подання заяви можлива лише через рік.

На четвертому етапі відбувається розробка та ухвалення плану реструктуризації боргів. Арбітражний керуючий розробляє план реструктуризації та подає його на зборах кредиторів, які також організовує керуючий. Кредитори голосують за ухвалення або відхилення плану. Завершенням цього етапу вважається ухвалення плану реструктуризації.

З настанням п’ятого етапу відбувається реалізація раніше ухваленого плану реструктуризації. Важливо пам’ятати, що термін виконання плану не може перевищувати 5 років, за винятком зобов’язань за іпотекою. Окрім виконання зобов’язань, реалізація плану передбачає і регулярну звітність. Після виконання плану подається остаточний звіт. Суд закриває провадження про неплатоспроможність, і боржник стає повністю вільним від боргів у тому випадку, якщо у кредиторів відсутні заперечення.

Шостий етап не є обов’язковим для всіх; він настає у разі неухвалення плану реструктуризації або коли план не виконується. У такому разі відбувається визнання боржника банкрутом, яке ухвалюється судом в окремому засіданні. Призначається керуючий реалізацією майна, який разом із боржником інвентаризує майно, визначає його вартість, складає ліквідаційну масу та відкриває окремий рахунок у банку.

Сьомий, завершальний етап — це закриття провадження у справі про банкрутство. Після звіту, що подається арбітражним керуючим, господарський суд виносить ухвалу про закриття провадження про неплатоспроможність. Боржник звільняється від боргів, при цьому борги, що не були погашені за рахунок майна, списуються і також вважаються погашеними.

Наслідки банкрутства фізичної особи: що буде після завершення процедури

Існують певні наслідки, пов’язані з процедурою банкрутства. Наприклад, після процедури боржник має можливість зберегти певне майно, що не підлягає стягненню та не включається до складу ліквідаційної маси після банкрутства.

Якщо говорити про інші, негативні та довгострокові наслідки, то, по-перше, це обмеження на початок нової процедури банкрутства. Протягом 5 років після завершення попередньої процедури особа не може ініціювати нову процедуру визнання неплатоспроможності.

Також наступні 3 роки фізична особа не буде вважатися особою з бездоганною діловою репутацією. Це може вплинути на кредитну історію людини. Інформація про банкрутство може бути внесена до реєстру кредитних історій.

При цьому у банкрута з’явиться обов’язок протягом 5 наступних років повідомляти про свій статус банкрута всім потенційним новим кредиторам, поручителям та іншим особам, які можуть цікавитись фінансовим становищем збанкрутілої особи.

Які борги не підлягають списанню при банкрутстві фізичної особи?

Відповідно до статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства, боргами, що не підлягають реструктуризації та списанню, вважаються: аліменти, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та сплата інших обов’язкових платежів на державне соціальне страхування. При цьому план реструктуризації боргів затверджується судом лише після повного погашення вищезазначених боргів, якщо такі види заборгованостей існують.

У чому підступ банкрутства фізичної особи: про що не розкажуть на консультації?

По суті, банкрутство — це спосіб погашення боргових зобов’язань, але, як і будь-яка процедура, воно має свої переваги та недоліки. Саме на останніх варто зупинитися детальніше.

Під час процедури відновлення платоспроможності суд може заборонити боржнику виїзд за кордон. Така заборона не є обов’язковою, а лише правом суду, але для декого знати про таке обмеження вкрай важливо.

Щодо майна, суд може накласти обмеження не лише на відчуження, а й на користування деякими речами. Звісно, боржник не має права на відчуження та накладення інших обтяжень на своє майно, також він позбавлений можливості укладати правочини довічного утримання, відступлення вимоги, позики або бути поручителем за зобов’язаннями інших осіб.

Окрім безпосереднього погашення боргових зобов’язань, особа, яка розпочинає процедуру банкрутства, несе й інше фінансове навантаження. Наприклад, оплату послуг арбітражного керуючого, нотаріуса, експертів та юристів здійснює боржник. Ці витрати можуть бути непосильними для людини, яка потребує визнання себе банкрутом.

Репутаційні втрати, яких зазнає особа після банкрутства, для багатьох стають несподіванкою. Так, після оголошення банкрутства, фізична особа протягом 5 років не може звертатися до суду із заявою про неплатоспроможність. А наступні 5 років особа повинна повідомляти сторони про свої минулі борги та статус банкрута.

Допомога адвоката при банкрутстві фізичної особи

Залучення адвоката у справі про банкрутство суттєво допоможе боржнику. Для початку адвокат уважно проаналізує саме вашу ситуацію та складе найбільш вигідний і розумний план подальших дій. Адвокат візьме на себе всі вищезазначені етапи, а також контроль за тим, щоб їхнє завершення враховувало інтереси сторони боржника, а не лише кредиторів.

Досвідчений юрист стежитиме за процесуальними строками та виконуватиме всі необхідні дії чітко та правильно, при цьому стежачи за законністю вимог та дій кредиторів. Звісно, адвокат братиме участь у суді, де зможе відстояти певне майно, щодо якого законом надано можливість залишити його боржнику.

Навіть після завершення процесу про визнання неплатоспроможності, банкруту не завадить консультація юриста, оскільки після визнання банкрутства на фізичну особу накладаються певні обмеження та зобов’язання на наступні 3-5 років.

У всіх цих, а також інших питаннях, пов’язаних із банкрутством, вам з радістю допоможуть юристи та адвокати Адвокатського об’єднання «Євген Стрижак та партнери».