Що таке арешт майна і чому його накладають?
Арешт у кримінальному провадженні
Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (далі за текстом – КПК України) арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, застосування якого має на меті досягнення дієвості такого провадження. У випадку накладення арешту, особа тимчасово позбавляється права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого наявна підозра в тому, що воно є доказом кримінального правопорушення або підлягає спеціальній конфіскації, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення позову або стягнення з юридичної особи неправомірно отриманої вигоди, можливої конфіскації.
Головним завданням такого арешту є запобігти можливості пошкодження, відчуження, приховування, псування чи знищення майна. Крім того, слід зазначити, що відповідний захід забезпечення може бути накладений лише на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Не менш важливим буде наголосити, що арешт накладається на гроші в готівці або у безготівковій формі, зокрема кошти та цінності, цінні папери, корпоративні або майнові права, віртуальні активи, видаткові операції, рухоме чи нерухоме майно. До того ж, арешт може накладатися, лише якщо щодо зазначеного майна визначено необхідність такого заходу забезпечення в ухвалі чи рішенні слідчого судді або суду.
Для застосування арешту майна прокурор, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді або суду з клопотанням. Клопотання про арешт майна має відповідати вимогам, що визначаються КПК України. В іншому випадку слідчий суддя або суд повертає відповідне клопотання, а у разі не усунення недоліків, взагалі відмовляє в його задоволенні.
Отже, як випливає з вищезазначеного, арешт майна в кримінальному провадженні застосовується лише з певною метою, за рішенням визначених суб’єктів та за належного обґрунтування.
Арешт для забезпечення позову
Як вже було зазначено вище, однією з підстав застосування арешту майна є забезпечення цивільного позову в кримінальному провадженні. Із вказаним позовом під час кримінального провадження, до початку розгляду, до підозрюваного чи обвинуваченого може звернутися особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди.
Суб’єктами подання клопотання про арешт майна для забезпечення цивільного позову може бути прокурор, слідчий за погодженням з прокурором або цивільний позивач (особа, якій було завдано шкоди, що пред’являє цивільний позов).
До того ж, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого лише у разі наявності обґрунтованого розміру цивільного позову. У клопотанні обов’язково має бути зазначено;
1) розмір шкоди, що завдана особі кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;
2) докази факту завдання шкоди і розміру такої шкоди.
Крім того, вартість майна, що підлягає арешту, має бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Підстави для скасування арешту майна
Відсутність підозри
Як зазначалося в попередньому розділі, арешт майна в кримінальному провадженні може бути накладений лише з певною метою, та що слід зазначити, лише на певних суб’єктів. Згідно з КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна, відшкодування шкоди, що завдана особі кримінальним правопорушенням (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У всіх вищеперелічених випадках, окрім забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається зокрема на підозрюваного, обвинуваченого або засудженого.
Таким чином, лише з метою забезпечення збереження речових доказів арешт може бути застосований до майна будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо існують достатні підстави. Накладення ж арешту на майно особи з метою забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна, відшкодування шкоди, що завдана особі кримінальним правопорушенням (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди може відбуватися лише після набуття такою особою статусу підозрюваного (тобто їй має бути повідомлено про підозру).
Отже, у разі відсутності зазначеного повідомлення і накладення арешту на майно особи, такий арешт має бути скасований.
Недостатність доказів
Згідно з КПК України особа, що подає клопотання про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та інших осіб, має зазначити підстави і мету такого арешту, відповідне обґрунтування його необхідності, а також наявність ризиків, що визначені кодексом. Крім того, обов’язково мають міститися документи, що підтверджують право власності на майно, чи конкретні факти та докази, що вказують на володіння, користування чи розпорядження особою таким майном.
Мету накладення арешту ми наводили в попередньому підрозділі, тому далі розглянемо підстави та наявні ризики, що має обґрунтувати слідчий, прокурор або цивільний позивач в своєму клопотанні. У разі застосування арешту з метою забезпечення:
– збереження речових доказів – арешт накладається на майно за наявності сукупності підстав вважати, що таке майно відповідає критеріям належності до речових доказів;
– спеціальної конфіскації – арешт накладається на майно за наявності сукупності підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у певних випадках, що передбачені Кримінальним кодексом України.
– конфіскації майна – арешт накладається на майно за наявності сукупності підстав вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна;
– відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди – арешт накладається за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідними ж ризиками, яким має запобігти арешт майна, є можливість пошкодження, відчуження, приховування, псування чи знищення такого майна
Таким чином, суб’єкт подання зазначеного клопотання має обов’язково навести належне обґрунтування на підтримку однієї з підстав, а також наявність відповідного ризику, що може завадити завданням арешту майна. В разі недотримання зазначених вимог, арешт може бути скасований.
Арешт накладено з порушеннями
Порядок і процедура накладання арешту на майно особи чітко регламентована КПК України. Відповідні вимоги висуваються до змісту й термінів подання клопотання про арешт майна, а також його розгляду. Нижче ми розглянемо основні норми, порушення яких, може призвести до скасування арешту майна.
З вищевказаним клопотанням має право звертатися до суду чи слідчого судді лише прокурор, слідчий за погодженням з останнім, а у разі забезпечення цивільного позову – також цивільний позивач.
В клопотанні обов’язково має зазначатися: підстави, мета та обґрунтування необхідності арешту; перелік і види майна, які повинні бути арештовані; документи, що підтверджують право власності на майно, або конкретні факти та докази, що вказують на володіння, користування чи розпорядження особою таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, що отримана юридичною особою.
Якщо клопотання подає цивільний позивач, то потрібно зазначити розмір шкоди, що завдана кримінальним правопорушенням, розмір позовних вимог та докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Також КПК України визначає декілька випадків, коли заборонено здійснювати арешт рахунків. Наприклад заборонено накладати арешт на кошти, які знаходяться в Національному банку України або іншому банку на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам, для забезпечення здійснення грошових розрахунків.
Крім того, слідчий суддя або суд має застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту. Заборонено накладати арешт, що може призвести до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших негативних наслідків.
В ухвалі про задоволення клопотання обов’язково має міститися: перелік майна, на яке накладається арешт; підстави застосування арешту; якщо приймається рішення про повернення тимчасово вилученого майна, то його перелік; вказівка на майно, що підлягає забороні чи обмеженню розпоряджатися, користуватися, у разі їх передбачення; порядок виконання ухвали.
Отже, у випадку порушення норм, що регулюють застосування розглядуваного запобіжного заходу, арешт майна має бути скасований.
Як подати заяву про скасування арешту майна?
Необхідні документи
Згідно зі статтею 174 КПК України особа має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Для того щоб належним чином обґрунтувати свою позицію, до заяви про скасування арешту майна слід додавати саме ті документи, які підтверджують ваші доводи. Крім того, слід додавати копії документів, що ідентифікують вас, а також копію ухвали, на підставі якої було накладено арешт.
Наприклад, якщо особа відшкодувала шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, то відповідно потреба у застосування арешту майна відпадає. В такому випадку слід надати документ, що підтверджує таке відшкодування. Або, якщо особі було змінено раніше повідомлену підозру у вчиненні кримінального правопорушення, слід надати копію такого рішення тощо.
Вимоги до заяви
Окрім загальних вимог, які висуваються до змісту будь-якої заяви чи клопотання (ім’я особи, що подає клопотання, її місце проживання та РНОКПП, найменування суду, до якого подається клопотання, номер справи або кримінального провадження та прізвище й ініціали судді, зміст питання, яке має бути розглянуто, а також перелік документів, що додаються до клопотання), КПК України встановлює окремі положення, що регулює зміст клопотання про скасування арешту майна.
По-перше, варто зауважити, що з наведеним клопотанням може звернутися лише підозрюваний, обвинувачений, їх захисник чи законний представник, інший власник або володілець майна, або представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
По-друге, вказані суб’єкти мають аргументувати, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або такий арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, якщо особа вважає, що подальша потреба у застосуванні арешту відсутня, слід вказати, що саме стало приводом для такої думки, та довести свою позицію. Якщо казати про необґрунтовано накладений арешт на майно, як підставу для його скасування, то в такому разі слід вказати на конкретні прогалини в обґрунтуванні такого арешту під час його накладання.
Отже, для ухвалення слідчим суддею чи судом рішення про задоволення клопотання про скасування арешту майна слід чітко дотримуватися вимог, що висуваються до вищенаведеного клопотання, інакше можна отримати негативне рішення.
P.S. типові підстави для задоволення зазначеного клопотання будуть наведені в наступному розділі.
Строки розгляду
Клопотання про скасування арешту майна має бути розглянуто не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Особу, що подала клопотання, та особа, за клопотанням якої накладався арешт, повинні повідомити про час та місце розгляду.
На практиці ж зазначеного строку дотримуються не завжди. Через завантаженість і незаінтересованість судів, клопотання про скасування арешту може бути розглянуто через місяць, а можливо й декілька місяців.
Скасування арешту на досудовому слідстві
Коли розглядає слідчий суддя?
В попередньому розділі ми зазначали, що клопотання про скасування арешту майна розглядається судом або слідчим суддею. Постає відповідне запитання, до кого все ж таки звертатися із зазначеним клопотанням?
Відповідь міститься в самому КПК України, де вказано, що під час досудового розслідування заява про скасування арешту майна розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження, відповідно судом.
Таким чином, поки досудове розслідування не закінчено (тобто прокурор ще не звернувся до суду з обвинувальним актом стосовно особи), ухвалу про задоволення чи відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна приймає слідчий суддя.
Типові підстави задоволення заяв
Як зазначено в попередньому розділі, суб’єкти подання розглядуваного клопотання повинні довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або такий арешт накладено необґрунтовано. Отже, задоволення клопотання про скасування арешту відбувається лише за однією з вказаних підстав, кожну з яких ми конкретизуємо далі.
Потреба у накладенні арешту може відпасти, якщо:
– з’явилися нові обставини, що не були відомі під час накладання арешту;
– змінено раніше повідомлену підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
– особа відшкодувала завдану шкоду, що стягується за цивільним позовом тощо.
Арешт майна є необґрунтований, якщо:
– втручання у право власності особи є непропорційним згідно з практикою ЄСПЛ;
– порушено норми КПК України, що регулюють застосування арешту майна;
– відсутні ризики, яким має запобігти арешт майна;
– відсутні підстави для накладення арешту;
– визначене майно не має значення для кримінального провадження тощо.
Отже, слід підсумувати, що достатньо багато випадків можуть стати підставами для задоволення клопотання, а відповідно й скасування арешту майна.
Оскарження незаконного арешту
Апеляційна скарга та судова практика
Подання клопотання про скасування арешту майна не є єдиним варіантом захисту прав особи. Окрім подання зазначеного клопотання, арешт також можна оскаржити до суду апеляційної інстанції, але з певними особливостями.
Строк подання апеляційної скарги на оскарження арешту майна становить 5 днів з моменту її оголошення.
Проаналізувавши норми КПК України, а також відповідну судову практику, слід вказати, що ухвала суду про арешт майна або відмову у ньому, постановлена вже під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення певних судових рішень не підлягає окремому апеляційному оскарженню. Наведену позицію підтримала Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суд у своїй постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 456/3303/21.
Отже, відповідно до вищенаведеного, під час судового провадження оскарження ухвали про арешт майна або відмову у ньому можливе лише разом з вироком у справі.
Інакше відбувається ситуація з оскарженням ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, що постановлена під час досудового розслідування. Положення п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України прямо дозволяють оскаржувати в апеляційному порядку розглядувану ухвалу. Водночас, дискусійним залишається питання можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні.
В ухвалі від 23 січня 2024 року у справі №569/19829/21 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зазначив, що незважаючи на те, що оскарження ухвал про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні прямо не передбачено п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України, це не означає, що законодавець встановив заборону щодо розглядуваного оскарження. З огляду на те, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні призводить до аналогічних правових наслідків, як і ухвала про арешт майна або про відмову в арешті майна, суд наголосив, що наведене положення КПК України передбачає апеляційне оскарження і таких ухвал.
Водночас в постанові Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2024 року у справі №712/191/23 та постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 03 грудня 2025 року у справі 205/8372/15 викладена протилежна позиція. Суди приходять до висновку, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні апеляційному оскарженню не підлягає, адже можливість такого оскарження прямо не передбачена КПК України.
Коли потрібна допомога адвоката?
Складні випадки
У деяких ситуаціях процедура скасування або оскарження арешту майна у кримінальному провадженні є юридично складною та потребує кваліфікованої допомоги фахівця. Такі випадки не є типовими, а отже і план дій слід розробити з найдрібнішими подробицями.
Однією з найпоширеніших складних ситуацій є арешт майна особи, що не є підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. В такому випадку арешт накладається на майно, що визнається речовим доказом. У такому разі важливо правильно обґрунтувати позицію власника майна та довести відсутність зв’язку з кримінальним провадженням.
Також складними є випадки, коли арешт накладено на корпоративні права, банківські рахунки або майно підприємства. Такі обмеження можуть фактично паралізувати діяльність бізнесу, а процедура їх оскарження часто вимагає детального аналізу ухвали слідчого судді, матеріалів кримінального провадження та правильного застосування норм кримінального процесуального законодавства.
Окрему складність становлять ситуації, коли майно арештовується з метою забезпечення конфіскації, адже існує ризик втратити майно назавжди. У таких випадках адвокат допомагає сформувати правову позицію, яка доводить відсутність підстав для обмеження права власності.
Як адвокат прискорює зняття арешту?
Іноді процедура зняття арешту на майно може затягуватися на дуже довгий час через завантаженість та незаінтересованість судів. Професійний адвокат може суттєво пришвидшити процедуру скасування арешту майна завдяки правильній процесуальній тактиці та досвіду роботи з кримінальними провадженнями.
Перш за все, адвокат проводить детальний аналіз ухвали про арешт майна та перевіряє, чи були дотримані вимоги кримінального процесуального законодавства під час її винесення. Часто арешт накладається із порушенням процедури або без достатнього обґрунтування. У таких випадках якісно підготовлене клопотання про скасування арешту може значно підвищити шанси на позитивне рішення суду.
Крім того, адвокат для зняття арешту майна збирає та подає до суду необхідні докази: документи, що підтверджують право власності, законність походження майна, відсутність ризиків його приховування або відчуження. Належно підготовлений пакет доказів дозволяє суду швидше розглянути питання та прийняти рішення щодо зняття арешту.
Ще одним важливим фактором є правильна комунікація з судом і стороною обвинувачення. Досвідчений адвокат знає, які процесуальні інструменти використовувати — подання клопотань, апеляційних скарг або додаткових пояснень. Це допомагає уникнути затягування процесу та ефективно захистити право власника на майно.