З початком війни багато людей зіткнулися з фінансовими труднощами, втратою роботи, знищенням житла. Питання погашення кредитів стало складною та багатогранною проблемою. Воєнний стан суттєво змінює звичні умови кредитування, створюючи правову невизначеність і викликаючи багато запитань як у позичальників, так і у кредиторів.
У цій ситуації важливо розуміти, як законодавство регулює кредитні зобов’язання, які існують права та обов’язки у сторін, і які наслідки можуть настати в разі несплати кредиту.
Чи можна не платити кредит під час війни?
У 2023 році Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12148, який передбачає звільнення окремих категорій позичальників від обов’язку сплати кредиту або відсотків на час дії воєнного стану та протягом одного року після його завершення.
Мова йде про підтримку бізнесу, майно якого після початку повномасштабної війни опинилося в окупації або зоні бойових дій.
Однак цей законопроєкт не звільняє від обов’язку повертати кредит, а лише пом’якшує умови:
- Банки не мають права нараховувати штрафи, пені та інші санкції за прострочення платежів;
- Основна сума боргу і нараховані відсотки залишаються дійсними. Після завершення воєнного стану позичальник зобов’язаний повернути всю суму кредиту;
- Можна подати на реструктуризацію кредиту (відтермінування платежів, зменшення щомісячних виплат, зміна строку кредитування);
- Позичальник не звільняється від обов’язку повернути борг, але отримує полегшені умови — за наявності підтверджуючих документів.
Важливо підтримувати контакт із банком і намагатися домовитися щодо графіку погашення. Судове рішення може призвести до примусового стягнення майна.
Отже, під час воєнного стану не сплачувати кредит не дозволено — обов’язок зберігається, санкції лише тимчасово не застосовуються.
Які наслідки та ризики несплати кредиту під час війни?
Питання несплати може виникнути раптово через форс-мажорні обставини або різке погіршення фінансової ситуації. Найперше, що турбує позичальника — що буде, якщо не платити кредит?
Можливі наслідки:
- Штрафи — фіксовані суми, передбачені кредитним договором;
- Пеня — нараховується за кожен день прострочення;
- Внесення до чорного списку — заборона на отримання нових кредитів.
Штрафні санкції можуть бути накладені навіть за один день прострочення. Проте, якщо порушення буде швидко усунуто, банк може скасувати санкції й поновити умови договору.
Якщо позичальник систематично ігнорує вимоги банку, не намагається врегулювати заборгованість — банк звертається до суду. Наслідком може стати примусове стягнення заборгованості, включаючи основний борг і витрати.
Судове рішення стосується лише фінансових зобов’язань. Позбавлення волі за несплату кредиту в Україні не передбачене, за винятком випадків шахрайства (надання підроблених документів).
Також, як уже зазначалося, під час воєнного стану банки не мають права нараховувати штрафи, пені тощо, однак після його завершення всі зобов’язання відновлюються у повному обсязі.
Примусове стягнення боргу за кредитним договором під час війни
Якщо позичальник не платить кредит тривалий час, банк може подати позов до суду. Якщо буде доведено, що боржник без поважних причин ухилявся від сплати, суд може винести рішення про примусове стягнення.
Рішення суду передається до виконавчої служби, яка забезпечує його виконання. Якщо боржник — фізична особа, до нього можуть бути застосовані заходи згідно зі ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження».
Що передбачає стаття 68:
- Стягнення може бути звернуто на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи, якщо у боржника немає грошей на рахунках, електронних гаманцях або недостатньо майна;
- За іншими виконавчими документами стягнення може проводитися без арешту майна, якщо:
- є письмова заява стягувача;
- або сума боргу не перевищує п’ятикратного розміру мінімальної зарплати.
Рішення оформлюється постановою виконавця й направляється до організації або особи, яка виплачує боржнику відповідний дохід.
Порядок стягнення з юридичних осіб визначений у розділі VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Як нараховуються відсотки за кредитами під час війни?
В умовах воєнного стану в Україні нарахування відсотків за кредитами регулюється законодавством, яке вносить певні корективи у стандартні умови кредитування.
Банки мають право продовжувати нараховувати відсотки відповідно до умов кредитного договору, однак введено послаблення, що стосуються штрафів і пені. Багато банків пропонують “кредитні канікули”, які можуть тимчасово звільнити від сплати основної суми боргу, але відсотки часто залишаються обов’язковими до сплати.
Законодавчо заборонено підвищення процентних ставок, за винятком випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Після завершення воєнного стану позичальники повинні будуть сплатити всі нараховані відсотки. Рекомендується, по можливості, продовжувати погашати кредити, щоб уникнути накопичення боргу, та підтримувати зв’язок із банком для отримання актуальної інформації щодо програм допомоги.
Варто розуміти, що ситуація може змінюватися, тому безпосереднє звернення до банку або фінансової установи для отримання актуальної інформації є ключовим.
Як списати борги під час війни?
Щоб списати кредит в умовах війни, позичальник повинен:
- Звернутися до банку з офіційною заявою про списання кредиту;
- Надати документи, що підтверджують факт знищення або пошкодження житла чи авто, яке було заставою за цим кредитом;
- Підтвердити цільове призначення кредиту та відсутність заборгованості до початку війни.
Тільки за наявності повного пакета підтверджувальних документів банк зможе анулювати заборгованість за кредитним договором. Банк, у свою чергу, отримає компенсацію коштів від держави.
Можливі альтернативи списання боргів
Уявімо, що ви не в змозі виплатити позику, коштів на це банально не вистачає навіть після перегляду своїх витрат.
У такому разі у вас з’являється альтернатива вирішення проблеми:
- Страхування. Під час оформлення кредиту позичальник часто набуває страхового полісу, який забезпечує фінансовий захист у разі непередбачуваних обставин. Цей поліс може покривати ризики, пов’язані з життям, здоров’ям або працездатністю позичальника, а також захищати майно, надане в заставу. У разі настання страхового випадку, виплата від страхової компанії може бути використана для погашення кредиту.
- Банкрутство. Якщо у позичальника немає майна та заощаджень, він може через суд розпочати процедуру банкрутства для списання боргів. Це крайній захід, який не звільняє від аліментів та подібних зобов’язань.
- Недієздатність/інвалідність. Особи, які отримали травму чи інвалідність, у зв’язку з якою не мають можливості працювати, також мають право претендувати на ануляцію кредиту.
- Ліквідація юридичної особи. Якщо кредит був оформлений на юридичну особу, і компанія збанкрутувала, її закриття звільняє від боргів.
- Смерть позичальника. Ануляція боргів у разі смерті фізичної особи.
- Закінчення строку позовної давності. Згідно з Цивільним кодексом, загальний строк позовної давності становить 3 роки. Це період, протягом якого особа або організація може звернутися до суду для захисту своїх прав. Списанню підлягають борги, відсотки та штрафи, за якими не здійснювались платежі протягом трьох або більше років.
Які категорії громадян можуть розраховувати на списання?
У роботі з клієнтом будь-яка фінансова установа (банк, МФО) керується виключно власними інтересами, зокрема щодо кредитних відносин. У яких випадках банк може пробачити борг за кредитом?
Як правило, це трапляється у 3-х випадках:
- закінчився строк позовної давності (3 роки);
- позичальник не має можливості погасити кредит (офіційно визнаний неплатоспроможним або доведена його непрацездатність);
- боржник не збирається повертати борг і не йде на компроміси (відмовляється від пролонгації, рефінансування, реструктуризації).
Як боротися з колекторами у кризовий період?
За даними компанії «УкрБорг», обсяг проблемних кредитів, переданих колекторам, перевищив 100 мільярдів гривень. В Україні колекторські агентства працюють у двох основних напрямках:
За договором із банком:
- Колектори виступають посередниками, надаючи послуги зі стягнення боргів: дзвінки, зустрічі з боржниками, збір інформації, судовий супровід.
- Кредит залишається на балансі банку, а колектори отримують винагороду, часто у вигляді відсотка від поверненої суми (20-30%).
Викуп проблемних кредитів:
- Колектори купують борги у банків зі значним дисконтом, стаючи новими кредиторами.
- Банки часто продають проблемні кредити вже через 60-90 днів прострочення, щоб уникнути репутаційних ризиків та витрат на стягнення.
Захист від колекторів вимагає активних дій та знання своїх прав. Почніть зі збору інформації: дізнайтесь, хто дзвонить, вимагайте документи, що підтверджують борг і повноваження колекторів, перевіряйте їхню легітимність.
Віддавайте перевагу письмовому спілкуванню, фіксуйте розмови, зберігайте спокій, але будьте твердими. Обмежуйте контакти, захищайте особистий простір і рідних.
У разі порушення прав звертайтесь до юриста, НБУ або поліції. Пам’ятайте про позовну давність, пробуйте реструктуризувати борг, у крайньому випадку — розгляньте банкрутство.
Не піддавайтеся на провокації, зберігайте документи, не бійтеся захищати свої права.
Законні методи захисту від тиску
Для захисту своїх прав боржник може використовувати базові методи: відмова від дзвінків, припинення контактів через офіційну заяву, нерозголошення особистої інформації в інтернеті.
У разі необхідності — звертайтеся за консультацією до юриста.
Подача скарг на неправомірні дії
Для подачі скарги на колекторів потрібні докази: телефонні дзвінки, повідомлення.
Якщо колектори дзвонять або пишуть у заборонений час, розголошують конфіденційну інформацію чи погрожують — фіксуйте всі дії.
Зверніться до фахівця. Якщо ваші права продовжують порушуватись — подайте скаргу до правоохоронних органів або в суд.
У випадку погроз або психологічного тиску з боку колекторів — першочергово зверніться до поліції.
Які банки продовжують видавати кредити під час війни?
У умовах війни багато громадян утратили платоспроможність, що стало причиною зростання ризиків неповернення кредитів. Багато банків переглянули умови кредитування.
Однак, попри складнощі, кредитування продовжує працювати заради підтримки економіки та задовольнення потреб громадян.
Які банки видають кредити?
Кредитні картки та розстрочка:
- ПриватБанк — картки з лімітом до 100 000 грн;
- Монобанк — кредитні ліміти на існуючі картки.
Державні програми:
єОселя — іпотечне кредитування для військових, медиків, вчителів та працівників критично важливих галузей:
- Ставка: від 3% до 7% річних;
- Строк: від 1 року до 25 років;
- Сума: від 100 тисяч до 12 мільйонів гривень.
Програма реалізується через Ощадбанк, Приватбанк, Укргазбанк та інші.
Мікрофінансові організації (MФО)
При нагальній потрібі у швидких коштах оптимальним вибором стає звернення до МФО:
- Подати заявку можна онлайн через сайт або мобільний застосунок;
- Не потрібні довідки про дохід або ідеальна кредитна історія;
- Мінімальний час оформлення та зарахування коштів.
Умови мікрозаймів:
- Сума: до 30 000 грн;
- Строк: від 7 до 30 днів (іноді можливе продовження);
- Ставка: від 1% до 2% на день;
- Приклад: кредит 5000 грн на 10 днів під 1,5%/день — сума повернення становить 5750 грн.
Незважаючи на військовий стан, кредитування в Україні продовжує працювати, стаючи підтримкою для громадян та бізнесу. Варто вивчати умови кредитів та оцінювати свої можливості до позичання.
Юридична допомога при кредитній заборгованості
Юридична допомога при кредитній заборгованості — це комплекс заходів, спрямованих на захист прав позичальника у відносинах із банками, МФО чи колекторами.
Кредитні спори потребують особливої уваги, адже часто пов’язані з великими сумами і можуть призвести до серйозних фінансових наслідків. Кваліфікований юрист, який добре розбирається в нюансах кредитного законодавства, здатен надати неоціненну допомогу в таких ситуаціях.
Першим кроком до вирішення проблеми стає консультація з компетентним фахівцем (юристом, адвокатом). Фахівець аналізує кредитний договір, виявляє можливі порушення, оцінює ризики та розробляє стратегію захисту. Це може включати перевірку правильності нарахування відсотків, комісій, штрафів, а також аналіз дій колекторів на предмет їх відповідності закону.
У більшості випадків юрист бере на себе переговори з кредиторами. Він прагне досягти реструктуризації боргу, відстрочки платежів або списання частини заборгованості. При цьому юрист діє в інтересах клієнта, використовуючи всі законні методи для захисту його прав. Якщо кредитори відмовляються йти на компроміс, юрист представляє інтереси клієнта в суді.
Особливої уваги потребує захист від колекторів. Їхні дії часто виходять за межі закону, і юрист допомагає припинити незаконні методи стягнення боргу. Він складає скарги до контролюючих органів і, за необхідності, звертається до суду.
У складних ситуаціях, коли борг стає непосильним, юрист може допомогти ініціювати процедуру банкрутства фізичної особи. Це крайній захід, але в деяких випадках він дозволяє списати борги та почати життя з чистого аркуша.
Під час воєнного стану юридична допомога стає особливо актуальною. Законодавство зазнає змін, і юрист допомагає розібратися в нових правилах та захистити права позичальника в умовах невизначеності.
Знайти кваліфікованого юриста можна в юридичних компаніях, адвокатських бюро, центрах безоплатної правової допомоги або на онлайн-платформах.
Своєчасне звернення до спеціаліста — це запорука успішного вирішення кредитних проблем і захисту ваших прав.